Четвер
28.03.2024
14:30


Форма входу

Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт вчителя хімії та біології
Гусєвої Інни Геннадіївни
Головна » 2012 » Березень » 1 » Аспірин: 100 років
20:27
Аспірин: 100 років
Людський рід, зрозуміло, страждав від хвороб завжди, а у міру розвитку медицини лише давав їм все нові і нові назви. Половина людських хвороб ще сто років тому іменувалася загальним словом «жар» - і ось цей жар люди якраз лікувати і не уміли, незалежно від того, йшла мова про запалення легенів або банальну застуду. Зняти біль, позбавити від страждань і, можливо, тим самим врятувати нещасного - завдання це здавалося таким же елементарним, наскільки і нерозв'язним.
 Років 200-300 тому вербу вважали мало не панацеєю від багатьох злих недуг. Власне, про неї, вербу роду Salix, а також про чудовий препарат, який ми маємо завдяки їй, ця розповідь.

 Ой у полі верба…
Втім, говорити "років 200-300 тому” досить необачно. Точніше було б сказати: 2000-3000 років тому. Ще незабутній Гіппократ, посилаючись на єгипетські папіруси, призначав відвар кори вербового дерева від лихоманки і болю. Активна субстанція цього відвару (вона насправді полегшувала біль), як ми тепер знаємо, - саліцилова кислота. Її назва відбулася від латинського найменування верби - Salix alba. Вихваляли болезаспокійливу дію верби і римляни. У Азії і Китаї, у індійців Північної Америки і у племен Південної Африки чудові властивості рослин, що містять саліцилову кислоту, теж були відомі з давніх пір.
 В середні віки ці чудодійні властивості верби були забуті, принаймні високомудрими лікарями - у фармакопейних трактатах того часу верба не згадується, хоч і в ті часи вона була відома народній медицині і улюблена цілителями. Як не дивно, злу роль тут зіграло плетіння корзин, воно стало процвітаючою галуззю, і в Англії, наприклад, був навіть виданий спеціальний королівський указ, згідно якому верба призначалася лише для плетіння корзин, - її застосування в інших цілях було караним злочином, а тому використання ліків з її гілок було надовго забуте.

Під вербою вода…
Але нашим пращурам, як і нам, були, на жаль, - добре знайомі ознаки підступаючої застуди, ангіни або грипу. Головний біль, ломота у всьому тілі, температура - словом, все, що вони називали "лихоманкою” або "жаром”. До цієї ж категорії відносився і ще ряд хвороб. Допитливий народ методом проб і помилок наполегливо шукав засоби лікування від них. Допитливість і наштовхнула його на вторинне відкриття цілющих властивостей верби.
 Ще в XVII в. англійці помітили, що верба завжди росте біля водойм, гілки її схилені до води, а коріння завжди вибирає вологий ґрунт. А що коли верба, яка "не страждає від того, що її ноги ростуть у воді”, може бути корисна від хвороб, "викликаних промоклими ногами”? Це перше. І друге: гілки верби так пружні і гнучкі, що, можливо, кора їх буде корисна для лікування запалень суглобів і втрати їх гнучкості.
 Проводилася і інша аналогія: багатьом природним хворобам супроводять засоби для їх лікування, тобто засоби для лікування захворювання треба шукати недалеко від причин, що їх викликають. У Англії ж місцевості з сирим кліматом рясніли вербами так само, як і лихоманкою. Так або інакше, але до середини XVIII в. кора верби знов була вже широко відомим народним засобом для лікування простуд.

Етюд про священика
А потім з'явився священик Едвард Стоун з графства Оксфордшир. Людиною він був украй жвавою і допитливою. Його зацікавила надзвичайна гіркота кори верби, схожої на смак з хіною, що виготовляється теж з кори, але хінного дерева. Хіна була занадто дорогими ліками для лікування малярійної лихоманки. А раптом, якщо?.. Преподобний Стоун не тільки ставив питання, але і допитливо шукав на них відповіді. Він почав клінічні спостереження за застосуванням вербової кори. Спостереження ці він підсумовував в своєму листі від 25 квітня 1763 р. президентові Лондонського Королівського суспільства, в якому повідомляв, що "в Англії росте дерево, кора якого, як я переконався на досвіді, є сильним терпким засобом і дуже ефективна для лікування лихоманки й інших захворювань, що супроводжуються періодичними нападами жару”.
Старі пісні про головне
По суті, все, що ми говорили про вербу, є преамбулою до розповіді про нашого головного героя - народження його без верби і уявити собі неможливо. Мова піде про ліки, без яких сьогодні немислима домашня аптечка. Населення нашої планети щорічно споживає приблизно 17 мільярдів пігулок цього препарату. У США його, наприклад, потрібно до 20 тонн. У аптеках він відпускається без рецепту, коштує копійки, а сумарний дохід від його збуту обчислюється сотнями мільйонів доларів.
 Популярність тих або інших ліків визначається просто: чи присутня його назва в нашій повсякденній розмовній мові? І чи є місце його назві не тільки у вузькоспеціальних медичних словниках і енциклопедіях, але - і це головне - в тлумачних словниках нашої живої сучасної мови? Так от іноземне слово "аспірин” (а саме про нього йде мова) для нашої людини є як би споконвічно нашим і займає цілком природне місце в словниках.
 Правда, у Даля цього слова немає. Ну, але ж і аспірину тоді ще не було.
 Фантастична популярність препарату пояснюється щонайширшим спектром його дії. Головний і зубний біль, артрит, невралгія і ревматизм - взагалі будь-який гарячковий стан, бо він має протизапальну і жарознижуючу дію.
 Але перервемо цю переможну пісню. Двісті років тому про неї не могло бути і мови. Тим більше що із смертю преподобного отця Стоуна лікувальні властивості верби знов були віддані забуттю. І лише поява в історичних долях народів Наполеона знов, як це не дивно, відродило інтерес до цілющих властивостей вербової кори. І не тільки у манірних англійців.

Роль Наполеона в створенні аспірину
В 1806 р. після поразки в Трафальгарської битві Наполеон спробував поставити Англію на коліна за допомогою економічної блокади: він закрив материк для англійських торгових судів. Через це хінін, найвідоміший жарознижуючий засіб тих років, перестав поступати до Європи з Перу через Англію. Виникла потреба в задоволенні величезного попиту, адже до блокади до Європи ввозилося біля одного мільйона фунтів кори хінного дерева щорічно. Була потрібна негайна заміна. Тут-то і пригадали знов про вербу.
 Час квапив, події розвивалися стрімко. Почалися інтенсивні дослідження вербової кори знову. Але лише в 1829 р. французькому фармацевтові І. Леру вдалося отримати з кори верби жовтувату субстанцію, яку він назвав саліцином, - від латинської назви верби "salix”. Пошуки продовжувалися. Знадобилося ще десять років, і в 1838-1839 рр. італійський вчений Рафаель Піріа розщепнув саліцин, отримавши речовину, яку він назвав саліциловою кислотою. Вона-то і послужила в майбутньому основою аспірину. Спочатку саліцин отримували промисловим шляхом з очищеної вербової кори, що була відходом на виробництвах корзин в Бельгії, і це невелика кількість саліцину якийсь час задовольняла поточні потреби. У 1859 р. був винайдений синтез саліцилової кислоти. Це дозволило вже в 1874-му заснувати першу велику фабрику по виробництву синтетичних саліцилатів з фенолу, діоксиду вуглецю і натрію.

 Зигзаги долі
В другій половині XIX сторіччя німці тримали першість в технології синтезу органічних сполук. Саме в цей час в Германії були створені такі величезні підприємства, як фабрика Фрідріха Байера у Вупперталі. Займалася вона виробництвом анілінових фарбників. Але в 1888 р. на фірмі "Байер” був створений відділ фармацевтики, і компанія однією з перших включилася в процес виробництва ліків. Не дивлячись на те, що дешевизна саліцилової кислоти дозволяла широко використовувати її в медичній практиці, лікування цим препаратом таїло в собі немало небезпек, пов'язаних з її токсичними властивостями. Токсичність саліцилової кислоти і з'явилася причиною, яка привела до відкриття аспірину в самому кінці минулого століття.
 Справа була нібито така. У одного із співробітників фірми «Байер» на ім'я Фелікс Хофман, який займався аніліновими фарбниками, отець страждав артритом (запалення суглобів), але не переносив саліцилати натрію із-за хронічного гострого роздратування шлунку (що недивно, оскільки доза в 6-8 г саліцилату в день є, поза сумнівом, сильним подразником для травного тракту). Хофман розшукував в хімічній літературі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю і наткнувся на дані про ацетилсаліцилову кислоту (вона була синтезована 30-у роками раніше).
 Ацетилсаліцилова кислота виявилася приємнішою на смак і, як підкреслював Хофман, ефективніше допомагала його татусеві. Новому препарату дали назву «аспірин», узявши букву «а» від слова «acetyl» (ацетил) і частину «спірін» від німецького слова «Spirsaure», яке, у свою чергу, відбулося від латинської назви рослини (Spiraea ulmaria) -, що містить, подібно до верби, великі кількості саліцилової кислоти.
 Якщо ж строго слідувати фактам, аспірин створений Артуром Ейхенгріном, теж співробітником фірми «Байер». Але це окрема історія, що виходить за рамки нашого оповідання. У 1899 р. на фірмі «Байер» почалося виробництво препарату під назвою «аспірин» як жарознижуючого і протизапального засобу. У той час аспірин ще не виробляли у вигляді пігулок. Він випускався у вигляді порошку, розфасованого в скляні пляшки. Байєровський хімік д-р Хофман, напевно, навіть в найсміливіших мріях не міг собі уявити, що препарат, що полегшив страждання його батька, одного разу стане найзнаменитішим медикаментом на світі. Не дивлячись на свою сторічну історію, аспірин і зараз входить до числа перших двадцяти лікарських препаратів, що найчастіше прописуються лікарями у всьому світі, тому його по праву називають "ліками століття”.

Дещо цікаве
Якщо у воду, де стоять квіти, кинути пігулку аспірину, квіти простоять довше.
 Деякі господині додають аспірин при консервації в банки. Нібито від цього вони не вибухнуть. Досить сумнівна порада, на мій погляд.
 Краще все-таки застосовувати аспірин за прямим призначенням.

http://ostriv.in.ua
Категорія: Цікаві факти | Переглядів: 1868 | Додав: Inna
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Меню сайту

Нові матеріали

Категорії розділу
Новини школи [4]
Наука [5]
Цікаві факти [12]
Цікаві рослини [2]
Тварини [11]
Здоров' я [6]
Людина [5]
Вивчаємо на уроці [19]
Дивовижна хімія [4]

Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Хмарка тегів...

Корисні сайти
каталог сайтів Українська інтернет-енциклопедія Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter Украина онлайн

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода

Cтатистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Guseva Inna © 2024