П`ятниця
22.09.2017
17:14


Форма входу

Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт вчителя хімії та біології
Гусєвої Інни Геннадіївни
       Матеріали для забезпечення виконання
правил техніки безпеки                                                                                                                                

Вимоги до приміщення кабінету хімії

АКТ-ДОЗВІЛ на експлуатацію кабінету

Посадова інструкція завідуючого кабінетом хімії


Інструкція
 Правила зберігання хімічних реактивів


Інструкція
Правила електробезпеки в кабінеті хімії



Інструкція
Правила користування витяжною шафою


Інструкція 
Надання першої медичної допомоги потерпілим у кабінеті хімії







 Особливості безпеки проведення робіт в кабінеті хімії

1. Основні вимоги безпеки в кабінеті хімії
Основні роботи в кабінеті хімії можна класифікувати на такі групи:
демонстраційні досліди, що проводить учитель;
лабораторні (фронтальні) досліди, що виконуються учнями;
практичні роботи, що виконуються учнями фронтально для перевірки засвоєння навчального матеріалу;
практичні роботи, що виконуються учнями індивідуально на вчительському столі;
практичні роботи, що виконуються учнями індивідуально під час екзаменів;
досліди і практичні роботи, що виконуються учнями на заняттях хімічного гуртка;
досліди і роботи, що проводить учитель на позакласних заходах з метою для популяризації хімічних знань тощо;
роботи, що проводить лаборант під час підготовки дослідів.

Лабораторні досліди виконують учні з метою одержання нових знань та набуття навичок. Вони повторюють дії вчителя, який демонструє, як правильно треба виконувати роботу. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержують учні. При цьому не дозволяється допускати учнів до місця зберігання хімічних реактивів.

Лабораторні досліди та практичні роботи в кабінеті хімії проводяться учнями фронтально, тобто одночасно усім класом, що значно утруднює контроль за виконанням правил безпеки.

Демонстраційні досліди проводяться вчителем, який має спеціальну підготовку і знає, яка небезпека існує при цьому. На відміну від нього,  лабораторні і практичні роботи виконують учні, які не завжди уявляють небезпеку, що загрожує  їм під час проведення досліду. Тому вчитель і лаборант повинні особливо уважно стежити за поведінкою кожного учня під час виконання таких робіт.

Основні фактори, що визначають безпеку проведення лабораторних дослідів і практичних робіт:
правильна підготовка і організація роботи;
дисциплінованість і відповідна підготовка (інструктаж) учнів;
строгий контроль і висока відповідальність з боку вчителя.

Для правильної організації лабораторних дослідів і практичних робіт з хімії необхідно раціонально розмістити учнів і закріпити їх за робочими місцями і за набором основного лабораторного обладнання. На кожному лабораторному столі має бути номер (прикріплений до столу або написаний фарбою, що не змивається). Такі ж номери меншого розміру наносять на основні предмети обладнання, що призначені до цього столу.

Для кожної практичної роботи і лабораторного досліду вчитель має заготовити картки з назвою роботи і переліком обладнання, що розміщується на учнівському столі: основне обладнання (ваги, штатив тощо); хімічний посуд; реактиви (для кислот вказується концентрація); допоміжне лабораторне приладдя (тигельні щипці, затискачі, піпетки тощо); допоміжні матеріали (фільтри) та інше. Наявність такої картки допоможе забезпечити роботу всім необхідним.

Для зручності всі небезпечні роботи в кабінеті хімії можна поділити на такі групи:

1) опіконебезпечні, що пов’язані з можливістю отримати хімічний, термічний або комбінований опік різного ступеню;

2) вибухонебезпечні, здатні спричинити вибух, травмувати присутніх і призвести до займання горючих речовин, предметів;

3) пожежонебезпечні, що можуть призвести до спалаху легкозаймистих речовин і  використання  протипожежних засобів;

4) досліди і роботи, пов’язані з одержанням або використанням шкідливих газів і речовин, що отруюють повітря або викликають отруєння при випадковому потраплянні в шлунок;

5) роботи, пов’язані з можливістю поранення рук уламками скла або ріжучим інструментом;

6) роботи і досліди, пов’язані з використанням електричного струму і небезпекою електротравмування.

До демонстраційних дослідів і фронтальних робіт з шкідливими речовинами можна віднести:

1. Спалювання сірки.

2. Спалювання фосфору, отримання ортофосфатної кислоти.

3. Розчинення каучуку і гуми в органічних розчинниках.

4. Розклад каучуку при нагріванні та  дослідження продуктів розкладу.

5. Досліди з фенолом.

6. Досліди з аніліном.

При роботі з хімреактивами слід наливати рідкі хімреактиви за допомогою піпеток з різними пастками, тверді реактиви із склянок набирати спеціальними ложечками, шпателями.

Якщо при виконанні роботи вчитель або лаборант помітили порушення правил безпеки учнем, учитель повинен зупинити учня і, вказавши на помилку, показати, як правильно працювати.

2.Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів

Для видалення сміття, битого посуду і відходів хімічних речовин в кабінеті хімії слід мати три посудини:
емальоване або керамічне відро з кришкою - для хімічних відходів;
пластмасове відро для сміття  зі вставним відром і педальним важелем (типу сміттєвого відра) – для паперових відходів і дрібного сміття, на відрі слід прикріпити напис: "Бите скло не кидати";
металеве відро або металеву коробку без кришки з написом "Для битого скла".

Не дозволяється для збору сміття використовувати картонну тару або фанерні ящики, тому що це  пожежонебезпечно.

Звичайні відходи хімічного кабінету (слабкі розчини кислот тощо) рекомендується нейтралізувати і після розбавляння водою виливати в каналізацію. Нерозчинні осади і отруйні речовини слід викидати в спеціальну вигрібну яму з кришкою, що влаштовується у віддаленому кінці шкільного двору.

2.1. Рекомендації щодо знищення відходів металічного натрію

Залишки (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об'єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.

Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин натрій гідроксиду відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.

Не дозволяється зливати у відро для відходів несумісні речовини, наприклад, гідроген пероксид, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо; металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом.

Тверді відходи, які накопичуються в кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати в місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.

2.2. Рекомендації щодо знищення реактивів, що не мають етикеток

Якщо хімічні реактиви не мають етикеток, їх необхідно випробувати:

1) розчини на наявність високотоксичних йонів Ва2+ і РЬ2+ добавлянням розчину, що містить сульфат-іони. Якщо випадає осад, додавати розчин, що містить сульфат-іони, до припинення випадання осаду. Осад промити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.

Якщо при добавлянні розчину, що містить сульфат-іони, осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2) пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на наявність йонів Ва2+ і РЬ2+ (див. п.1). Якщо реактив не дає реакції на ці йони і добре розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.

Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води, переводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3) рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних розчинів солей, кислот або лугів). Їх зливають у посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.



Меню сайту

Нові матеріали

Категорії розділу
Новини школи [4]
Наука [5]
Цікаві факти [12]
Цікаві рослини [2]
Тварини [11]
Здоров' я [6]
Людина [5]
Вивчаємо на уроці [19]
Дивовижна хімія [4]

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Хмарка тегів...

Корисні сайти
каталог сайтів Українська інтернет-енциклопедія Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter Украина онлайн

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода

Cтатистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Guseva Inna © 2017