Черевоногі, або слимаки, гастроподи, найчисленніший і різноманітний клас черепашкових молюсків. Наземні (єдиний клас, представники якого освоїли сушу) і прісноводі повзаючі; серед морських є також стрибні та плаваючі. Найбільш часто зустрічаються виноградний равлик, ставовик звичайний і слимаки. Тіло асиметричне (характерна риса всіх черевоногих), довгасте, на спинній стороні опукле. Розділяється на тулуб (нога й нутрощевий мішок) і добре розвинуту голову з однією — двома парами щупалець і однією парою очей. У більшості представників є черепашка висотою від 0,5 мм. до 70 см., в яку вони втягують голову. Но­га з повзаючою підошвою; плавне ковзання по субстрату полегшується слизом, що виділяється спеціальною залозою, і війками. Один з представників класу — ставковик звичайний, або великий, що зустрічається в прісноводих водоймищах. Досягає в довжину 7 см. Його внутрішній мішок скручений в спіраль (є закручений за або проти годинникової стрілки, має довжину 4-7 см. і 4- 5 обертів), покритий мантією і черепашкою. З одного боку черепашка закінчується гострою вершиною, а з іншого має отвір, або устя, через яке назовні висовуються голова і нога молюска. Нервова система великого ставковика представлена нервовими вузлами, сконцентрованими в навколоротовому кільці. Органами дотику служать чутливі клітини, розсіяні в шкірі, і щупальця, в основі яких знаходяться очі. З боків тіла розташовуються органи рівноваги — пухирці, всередині яких є дрібні вапняні тільця й клітини з чутливими волосками, сприймаючими подразнення при зміні положення вапняних тілець у пухирцях.

 Рис. 63. Ставковик звичайний: а — зовнішній вигляд; б — схема внутрішньої будови; 1 — око; 2 — голова; 3 — щупальце; 4 — тулуб; 5 — черепашка; 6 — печінка; 7 — серце; 8 — легеня; 9 —-анальний отвір; 10 — стравохід; 11 — нервові вузли; 12 — язик; 13 — нервові галуження; 14 — шлунок.

  Дихання у ставковика легеневе. Повітря через легеневий отвір поступає в особливу кишеню мантії — легеню, стінки якої пронизані кровоносними судинами. Тут відбувається газообмін. Так само дихають наземні равлики.  

  Серце складається з передсердя і шлуночка. Кровоносна система незамкнута: кров із серця поступає в кровоносні судини, а потім виливається в простір між органами.

  Звідси кров повертається до органів дихання і, окислюючись, потрапляє в серце. Кров частіше за все безбарвна. Іноді в ній міститься речовина, близька до гемоглобіну. Травна система складається з ротової порожнини, глотки, що містить м'язовий язик (терку), стравоходу, шлуночка й кишки, яка випинається петленодібно і закінчується анальним отвором біля краю мантії, на правому боці тіла. У глотку відкриваються протоки слинних залоз, у шлунок впадають протоки печінки. Видільна система представлена ниркою. Ставковики, як і інші легеневі молюски, гермафродити. Статева залоза виробляє і яйцеклітини, і сперматозоїди. Запліднення перехресне. Розвиток прямий: з яйцевої оболонки виходить майже повністю сформована особина.

Рис. 64. Схема дихальних рухів легені у виноградного равлика: 1 — верхня стінка легеневої порожнини; 2 —положення нижньої стінки легеневої порожнини при видиху; 3 — положення нижньої стінки легеневої порожнини при вдиху.

  Серед морських черевоногих молюсків зустрічаються паразитичні форми. Вони поселяються головним чином на шкірі та в порожнині тіла у голкошкірих. Паразитизм викликав у цих молюсків спрощення будови аж до втрати черепашки, мантії, ноги, кровоносної і травної систем. Деякі морські види отруйні.

  Значення черевоногих. Черевоногі молюски мають господарське значення. У ряді європейських країн вживають у їжу виноградного равлика, якого спеціально розводять для цієї мети. Деякі наземні представники підкласу легеневих молюсків (слимаки) завдають шкоди сільськогосподарським культурам — посівам озимих, картоплі, буряку, тютюну, городнім рослинам. Низка видів черевоногих молюсків служить проміжними господарями для присисенів (наприклад, малий ставковик).